Україномовного контенту в нашому медіапросторі недостатньо, особливо якщо йдеться про проєкти для молодшої аудиторії. За роки існування платформи YouTube каналів для дорослих з різноманітних сфер усе ж назбиралося, а от захопливі канали для школярів можна перерахувати на пальцях.
Нещодавно в Україні презентували освітньо-розважальний YouTube-канал для підлітків «Колайдер» від Суспільного Мовлення — його креативним продюсером став Олександр Педан. Телеведучий і сам стикнувся з проблемою дефіциту україномовного контенту, коли його доньці Лері було 3 роки. Він хотів, аби дитина дивилася мультики українською, а тоді ще навіть телебачення було переважно російською.
«Тож я завантажив “Футураму” на диск і переглядав разом з нею. Так, це не зовсім дитячий контент, проте такий був вихід із ситуації та чудова можливість проводити час разом, — розповів Педан. — І досі відчуваю цю нестачу, коли хочу подивитися щось із сином Маріком разом або просто ввімкнути йому канал, що буде не лише цікавим, а й корисним».
Ведучий зробив опитування у себе в соцмережах про те, які канали можна порадити сину, і ця тема викликала шалений відгук в аудиторії — батьки відчувають цю нестачу й переживають, що діти почнуть дивитися канали російською. Так і зʼявився YouTube-канал «Колайдер». Його аудиторія — молодь віком 9-13 років, яка любить динамічний контент. Це альтернативна пропозиція токсичному російському контенту в легкому і зрозумілому жанрі едьютейнменту.
«Зараз підростає покоління, найменш схильне толерувати російськомовні й тим паче російські проєкти, тож ми просто зобовʼязані зробити все можливе, аби вони не повернулися до нього. Перед розробкою концепції “Колайдера” було проведене масштабне дослідження аудиторії, яке підтвердило наші гіпотези стосовно того, що буде цікаво школярам 9-13 років, проте деякі висновки нас і шокували. Зокрема зрозуміли, що існує ризик того, що й попри війну молодь дивитиметься відео країни-агресора. На це є кілька причин. По-перше, небажання напружуватися — якщо контент на цікаву для них тему відсутній українською, то далі між англійською й російською вони частіше обиратимуть другий варіант, адже так простіше. По-друге, нерозуміння, у чому небезпека перегляду таких відео, оскільки може здаватися, що це просто контент онлайн, який не впливає на події у світі. Висновки дослідження породили глобальні цілі проєкту — розвиток україномовного контенту й підвищення рівня медіаграмотності молоді», — зазначив Олександр Педан.
Надалі Олександр планує розробляти нові молодіжні формати, адже хоч повномасштабна війна триває майже 2 роки, ще не всі відмовилися від контенту країни-агресора. Яскравим прикладом є серіал «Слово пацана», який цьогоріч став популярним в Україні. Звісно, варто вести просвітницьку роботу, розповідати, чому контент не поза політикою. Проте величезна частина боротьби — створення альтернативного продукту українською мовою.
Фото: Анастасія Мантач
